1. Словник української мови в 11 томах

кофта

КО́ФТА, и, ж.

1. Короткий (перев. нижче пояса) жіночий одяг.

Лишившись у в’язаній кофті і в шерстяній хустці.., бабуся сіла на диван (Донч., VI, 1957, 127);

Біля яблуні стояла.. Марина Василівна. На ній сліпучо-біла батистова кофта (Сенч., На Бат. горі, 1960, 23).

2. розм., рідко. Коротке тепле жіноче пальто.

Кофта була обшита малиновим оксамитом (Н.-Лев., IV, 1956, 66);

На низеньких вішалках — багато дитячої одежі: свитки, кожушки, материні кофти (Головко, II, 1957, 298).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кофта — ко́фта іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кофта — -и, ж. 1》 Короткий (перев. нижче пояса) жіночий одяг. 2》 розм., рідко. Коротке тепле жіноче пальто. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кофта — Блюзка, станик, див. одіяння Словник чужослів Павло Штепа
  4. кофта — КО́ФТА, и, ж. 1. Короткий (перев. нижче талії) жіночий одяг. Лишившись у в'язаній кофті і в шерстяній хустці.., бабуся сіла на диван (О. Донченко); Біля яблуні стояла .. Марина Василівна. На ній сліпучо-біла батистова кофта (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кофта — КО́ФТА (короткий жіночий одяг), БЛУ́ЗКА, КОФТИ́НА розм., СТА́НИК (СТАНО́К) розм. У двір заходить вродлива молодичка в грубошерстій жовтій кофті (Є. Гуцало); Не надишусь я тобою, як зорю, не розлюблю, і до блузки голубої я троянду приколю (В. Словник синонімів української мови
  6. кофта — Ко́фта і ко́хта, -ти; ко́ф[х]ти, коф[х]т Правописний словник Голоскевича (1929 р.)