кочегарити

КОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Працювати кочегаром.

Кочегарили вони удвох з Мартою (Гончар, Маша… 1959, 6).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кочегарити — кочега́рити дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кочегарити — -рю, -риш, недок., розм. Працювати кочегаром. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кочегарити — КОЧЕГА́РИТИ, рю, риш, недок., розм. Працювати кочегаром; виконувати обов'язки кочегара. Катерина таким запам'ятала Гната ще в Ільнику, як він кочегарив біля паровика (С. Словник української мови у 20 томах