кошелик
КОШЕ́ЛИК, а, ч. Зменш. до ко́ші́ль.
Стежкою до будиночка прямував.. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Ол., Леся, 1960, 183).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошелик — коше́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошелик — -а, ч. Зменш. до кошіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошелик — КОШЕ́ЛИК, а, ч. Зменш. до ко́ші́ль 1, 2. Баба Одарка пошкандибала до повітки, нагорнула в кошелик глиці, понесла до хати (О. Бердник); Стежкою до будиночка прямував .. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Словник української мови у 20 томах
- кошелик — Коше́лик, -ка м. ум. отъ кошіль. Словник української мови Грінченка