кошелик

КОШЕ́ЛИК, а, ч. Зменш. до ко́ші́ль.

Стежкою до будиночка прямував.. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Ол., Леся, 1960, 183).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кошелик — коше́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кошелик — -а, ч. Зменш. до кошіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кошелик — КОШЕ́ЛИК, а, ч. Зменш. до ко́ші́ль 1, 2. Баба Одарка пошкандибала до повітки, нагорнула в кошелик глиці, понесла до хати (О. Бердник); Стежкою до будиночка прямував .. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кошелик — Коше́лик, -ка м. ум. отъ кошіль. Словник української мови Грінченка