кошелик
КОШЕ́ЛИК, а, ч.
Зменш. до ко́ші́ль 1, 2.
Баба Одарка пошкандибала до повітки, нагорнула в кошелик глиці, понесла до хати (О. Бердник);
Стежкою до будиночка прямував .. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Олійник);
Кочубей приніс їм спорий збанок меду, великий півмисок вуджених гусячих ніг, кошелик сушених сливок (Б. Лепкий);
Маленька дівчинка, з кошеликом писанок у почервонілих на холоді руках, жде коло брами, поки у неї візьмуть і передадуть усе те нені (М. Зеров).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошелик — коше́лик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошелик — -а, ч. Зменш. до кошіль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошелик — КОШЕ́ЛИК, а, ч. Зменш. до ко́ші́ль. Стежкою до будиночка прямував.. Іван Іванович. В руках він мав невеликого кошелика (М. Ол., Леся, 1960, 183). Словник української мови в 11 томах
- кошелик — Коше́лик, -ка м. ум. отъ кошіль. Словник української мови Грінченка