кошторис
КОШТО́РИС, у, ч., бухг. План передбачуваних витрат і надходжень матеріальних і грошових ресурсів, потрібних для нормальної діяльності підприємства, установи, організації.
— Ви мені поручіть сю будову, я вам дешевенько достарчу робітників і всього потрібного матеріалу. А ви собі тілько план виробіть, кошторис тощо (Фр., III, 1950, 115);
— Більш як двісті не можу дати.. Кошторис не витримає (Донч., II, 1956, 21);
— У нас кошторис,— говорю.— Відведено певну суму — і вкладайся (Збан., Малин, дзвін, 1958, 59).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кошторис — кошто́рис іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кошторис — [кошториес] -су, м. (на) -с'і, мн. -сие, -с'іў Орфоепічний словник української мови
- кошторис — -у, ч., бухг. 1》 План передбачуваних витрат і надходжень матеріальних і грошових ресурсів, потрібних для нормальної діяльності підприємства, установи, організації. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кошторис — КОШТО́РИС, у, ч. Фінансовий документ, у якому в плановому порядку визначено обсяги коштів на фінансування певних об'єктів, програм і заходів із визначенням їх цільового призначення і розподілом за окремими періодами фінансування. Словник української мови у 20 томах
- кошторис — (англ. еstimate) основний плановий документ для фінансування бюджетних установ, витрат на виробництво продукції, робіт, послуг та ін. Економічний словник
- кошторис — Кошто́рис, -су; -риси, -сів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кошторис — рос. смета план наступних грошових витрат і надходжень. Залежно від типу установи, організації та мети, з якою складають і затверджують кошторис, розрізняють такі його види: К. бюджетної організації (установи), К. витрат на виробництво... Eкономічна енциклопедія