1. Словник української мови в 11 томах

коштовність

КОШТО́ВНІСТЬ, ності, ж.

1. Річ, що має високу вартість, цінність.

Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (Чорн., Визвол. земля, 1959, 82);

Підкова стала в горах коштовністю (Гончар, III, 1959, 89).

2. чого, перен., рідко. Те саме, що ва́ртість 1; цінність.

Висока коштовність речі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коштовність — кошто́вність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. коштовність — |дорого|цінність; мн. Словник синонімів Караванського
  3. коштовність — [коштоўн'іс'т'] -нос'т'і, ор. -н'іс'т'у Орфоепічний словник української мови
  4. коштовність — Коштовність, дорогоцінність, коштовні речі, скарби, дорогоцінний камінь, самоцвітний камінь, самоцвіт, брильянт, діамант У художній літературі й публіцистиці слова коштовність, коштовні речі й дорогоцінність майже витиснули давнє українське слово скарби. «Як ми говоримо» Антоненка-Давидовича
  5. коштовність — -ності, ж. 1》 Річ, що має високу вартість, цінність. 2》 чого, перен., рідко. Те саме, що вартість 1); цінність. Висока коштовність речі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. коштовність — КОШТО́ВНІСТЬ, ності, ж. 1. Річ, що має високу вартість, цінність. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); Напали на Рогатин волохи. Словник української мови у 20 томах
  7. коштовність — КОШТО́ВНІСТЬ (річ, що має високу вартість), ДОРОГОЦІ́ННІСТЬ, КЛЕЙНО́Д (КЛЕЙНО́Т) заст. Він дістав годинника з золотим ланцюжком, стріпнув ним, показуючи, яку мав у себе коштовність (С. Чорнобривець); — Що ти там маєш?.. Словник синонімів української мови
  8. коштовність — Кошто́вність, -ности, -ності, -ністю; -ності, -ностей Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коштовність — Кошто́вність, -ности ж. 1) Цѣнность. Желех. 2) Драгоцѣнность. Словник української мови Грінченка