кпини
КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкува́ння.
Нута був спокійний, любив жарти і кпини (Фр., IV, 1950, 12);
Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (Загреб., Спека, 1961, 120);
Мене образив такий грубий тон і оці кпини, але я змовчав (Чаб., Катюша, 1960, 67).
◊ Бра́ти на кпи́ни див. бра́ти.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кпини — Кпи́ни: — кепкування [9;XI] — кепкування, насміхи [43] — насміх; [V] Словник з творів Івана Франка
- кпини — кпи́ни множинний іменник розм. Орфографічний словник української мови
- кпини — див. ГЛУЗИ. Словник синонімів Караванського
- кпини — див. жарт; насмішка Словник синонімів Вусика
- кпини — кпин, мн., розм. Те саме, що кепкування. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кпини — КПИ́НИ, кпин, мн., розм. Те саме, що кепкува́ння. Нута був спокійний, любив жарти і кпини (І. Франко); Цей день починався невдало для Анатолія. Ота несподівана зустріч у машині. Тепер кпини начальника цеху (П. Словник української мови у 20 томах
- кпини — бра́ти на кпи́ни (на кпин, діал. на кпи) кого, що. Кепкувати, глузувати, насміхатися з когось. Ся насмішка дуже розсердила Їжака, бо .. коли хто його ноги бере на кпини, то він того не може дарувати (І. Франко); — Може б, і ви помахали косою?... Фразеологічний словник української мови
- кпини — НАСМІ́ШКА (глузливий жарт, висміювання кого-, чого-небудь), ГЛУЗУВА́ННЯ, КЕПКУВА́ННЯ, ПО́СМІХ, НА́СМІХ рідше, ГЛУЗ перев. мн., розм., КПИ́НИ мн., розм., СМІ́ХИ мн., розм., СМІ́ШКИ мн., розм. Словник синонімів української мови
- кпини — Кпини, кпин ж. мн. Насмѣшки, издѣвки. Словник української мови Грінченка