1. Словник української мови в 11 томах

кпитися

КПИ́ТИСЯ, кплю́ся, кпи́шся; мн. кпля́ться; недок., з кого — чого, над ким — чим, розм. Те саме, що кепкува́ти.

Женися, козаче, женися, З мене, молодої дівчини, не кпися (Чуб., V, 1874, 78);

Не впору був твій плач і сміх не впору. То й кпились люди з сліз і сміху твого (Фр., XIII, 1954, 127).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кпитися — кпи́тися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кпитися — див. насміхатися Словник синонімів Вусика
  3. кпитися — кплюся, кпишся; мн. кпляться; недок., з кого – чого, над ким – чим, розм. Те саме, що кепкувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кпитися — КПИ́ТИСЯ, кплю́ся, кпи́шся; мн. кпля́ться; недок., з кого – чого, над ким – чим, розм. Те саме, що кепкува́ти. Женися, козаче, женися, З мене, молодої дівчини, не кпися (П. Чубинський); Поглядає відьма вкосом, Кплячись посміхає (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кпитися — НАСМІХА́ТИСЯ з кого-чого, заст. над ким-чим, а також без додатка (робити кого-, що-небудь об'єктом насмішок, образливих зауважень і т. ін.), ГЛУЗУВА́ТИ, КЕПКУВА́ТИ, СМІЯ́ТИСЯ, КПИ́ТИ розм., КПИ́ТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
  6. кпитися — Кпитися, кплю́ся, кпишся гл. 1) Издѣваться. Ой знати, знати, хто з кого кпиться, здалека сідає, вкосом дивиться. Гол. І. 314. Ледащиця з мене кпиться, — мені соромота. н. п. 2) Жеманиться. Не кпш'я, сванечко, не кпися: візьми чарочку, напийся. Мет. Словник української мови Грінченка