1. Словник української мови в 11 томах

крадійка

КРАДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до краді́й.

Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (Коп., Сон. ранок, 1951, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крадійка — краді́йка іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. крадійка — -и. Жін. до крадій. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крадійка — КРАДІ́ЙКА, и, ж. Жін. до краді́й. Мабуть, думає [білочка], що ніхто й не помітив хитрощів маленької крадійки (О. Копиленко); Якби я вчасно не з'явився, вона би стала .. дрібною крадійкою! (Є. Кононенко); А що як вона крадійка? Чи просто нехлюйка? (Люко Дашвар). Словник української мови у 20 томах