1. Словник української мови в 11 томах

крайка

КРА́ЙКА, и, ж.

1. Крайня частина чогось.

Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Янов., II, 1954, 57).

2. Вузенька щільно виткана смужка по краях тканини, нерідко з іншої, грубшої пряжі.

Непідрублену крайку завіси тріпало.. вітром (Смолич, Театр.., 1940, 137).

3. заст. Жіночий пояс із грубої (переважно вовняної) кольорової пряжі.

Ось підвелася одна молодиця.., підперезана червоною крайкою (Мирний, І, 1954, 345);

Гандзя була лише в одній сорочині, .. підперезаній.. крайкою (Фр., І, 1955, 256);

До діда й Максима поволі в святешній, підперезаній крайкою запасці підходить баба Ганна (Стельмах, І, 1962, 232).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крайка — кра́йка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири кра́йки Орфографічний словник української мови
  2. крайка — (жіночий пояс) окрайка, р. окравка; (смужечка на краю чогось) краєчок, пруг, пружок, облямівка. Словник синонімів Караванського
  3. крайка — див. пояс Словник синонімів Вусика
  4. крайка — -и, ж. 1》 Крайня частина чогось. 2》 Вузенька щільно виткана смужка по краях тканини, нерідко з іншої, грубішої пряжі. 3》 заст. Жіночий пояс із грубої (перев. вовняної) кольорової пряжі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. крайка — КРА́ЙКА, и, ж. 1. Те саме, що кро́мка 1. Крокуючи по крайці автостради, солдат сказав, що до Франції ще дуже далеко (Ю. Яновський); Раптом один з горобців, найменший від усіх, худий і дуже жвавий, зупинився біля самої морської крайки... Словник української мови у 20 томах
  6. крайка — Різновид пояса в укр. народному одязі; чоловічий вузький або широкий, вовняний, кольоровий, переважно червоний; у жіночому одязі к. — тканий пояс та різнокольорові шнурочки для обшиття спідниць заміжніх жінок у лемків. Універсальний словник-енциклопедія
  7. крайка — I. КРАЙ (лінія, що обмежує поверхню чогось, а також те, що прилягає до цієї лінії), КІНЕ́ЦЬ, КРА́ЙКА розм., ЗАКРА́ЙОК розм., ЗАКРА́ЇНА розм., ПРУГ розм., ПРУЖО́К розм., РУБЕ́ЦЬ розм., О́КРАЙ заст., ОКРА́ЙОК заст., ОКРА́ЄЦЬ заст., ПРИКОНЕ́ЧЧЯ діал. Словник синонімів української мови
  8. крайка — Крайка, -ки ж. Кромка. Чуб. VII. 417. Гол. Од. 50. Употребляется женщинами какъ поясъ. ум. краєчка. Боржій на себе запаску, краєчку нашвидку підперезала. Г. Барв. 141. Словник української мови Грінченка