1. Словник української мови в 11 томах

крайком

КРАЙКО́М, у, ч. Скорочення: крайовий комітет.

Особи, які перебували раніше в інших партіях, приймаються в КПРС на загальних підставах, але з обов’язковим затвердженням обкомом, крайкомом, ЦК компартії союзної республіки (Статут КПРС, 1961, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крайком — крайко́м іменник чоловічого роду крайовий комітет Орфографічний словник української мови
  2. крайком — -у, ч., іст. В СРСР – крайовий комітет КПРС. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крайком — КРАЙКО́М, у, ч., іст. Скорочення: крайовий комітет. Командував на місцях член політбюро; роз'їжджав повсюди і, сидячи в кабінеті секретаря крайкому чи обкому партії і стукаючи олівцем об стіл, навіжено кричав: “Забрати хліб до останньої зернини!” (В. Барка). Словник української мови у 20 томах