крамарський
КРА́МА́РСЬКИЙ, а, е.
1. Прикм. до кра́ма́р.
Білі крамарські руки тільки мигтіли перед рудими бородами (Коцюб., II, 1955, 174);
Поки жива земля, поки на ній живуть.., Клопоти крамарські її [поезію] ще не заб’ють (Сам., І, 1958, 111);
// Належний крамареві, крамарям.
Була то.. звичайна крамарська буда, яких безліч в Італії (Л. Укр., III, 1952, 740);
// Власт. крамареві, крамарям.
Червоні кролячі очі видавали лукаву душу..: писарська каверза побраталася у них з крамарськими хитрощами (Мирний, III, 1954, 75).
2. Стос. до крамарства (у 1, 2 знач.).
Загнибіда говорив про свої крамарські діла, кого і коли накрив, як і його накривали (Мирний, III, 1954, 65).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крамарський — кра́ма́рський прикметник Орфографічний словник української мови
- крамарський — -а, -е. 1》 Прикм. до крамар. || Належний крамареві, крамарям. || Власт. крамареві, крамарям. 2》 Стос. до крамарства (у 1, 2 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- крамарський — КРА́МА́РСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до кра́ма́р. Білі крамарські руки тільки мигтіли перед рудими бородами (М. Коцюбинський); Взявся він до крамарської родини хтозна-звідки (В. Підмогильний); Поки жива земля, поки на ній живуть.. Словник української мови у 20 томах
- крамарський — Крама́рський, -ка, -ке Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крамарський — Крамарський, -а, -е Торговый, купеческій. Говорив про свої крамарські діла. Мир. Пов. І. 172. Крамарський віз простугонить. МВ. Словник української мови Грінченка