красунька
КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1.
Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19);
Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Чаб., Балкан, весна, 1960, 411).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- красунька — красу́нька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
- красунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до красуня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (М. Словник української мови у 20 томах