1. Словник української мови у 20 томах

красунька

КРАСУ́НЬКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до красу́ня 1.

Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (М. Старицький);

Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (М. Чабанівський);

Місцева красунька років сімнадцяти викликала в них [дівчат], крім настороги, ще й схоже щось на ревнощі (О. Гончар);

Юрко з красунькою ідуть до хати (І. Карпа).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. красунька — красу́нька іменник жіночого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. красунька — -и, ж. Зменш.-пестл. до красуня 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. красунька — КРАСУ́НЬКА, и, ж. Зменш.-пестл. до красу́ня 1. Підбігає з сміхом до татуся красунька Орися (Стар., Облога.., 1961, 19); Бану тільки рукою махнув, сховавши під очима гордість за свою дружину-красуньку (Чаб., Балкан, весна, 1960, 411). Словник української мови в 11 томах