1. Словник української мови в 11 томах

кратний

КРА́ТНИЙ, а, е, мат. Який ділиться на яке-небудь число без остачі;

// у знач. ім. кра́тне, ного, с. Ціле число, що ділиться на інше без остачі.

∆ Найме́нше спі́льне кра́тне — найменше число, що ділиться на всі інші числа без остачі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кратний — кра́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кратний — -а, -е, мат. Який ділиться на яке-небудь число без остачі. || у знач. ім. кратне, -ного, с. Ціле число, що ділиться на інше без остачі. Найменше спільне кратне — найменше число, що ділиться на всі інші числа без остачі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кратний — КРА́ТНИЙ, а, е. 1. мат. Який ділиться на яке-небудь число без остачі. Для спрощення податкових розрахунків застосовується заокруглення показників рівня інфляції до найближчого значення натурального ряду цифр, кратного п'яти (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах