1. Словник української мови в 11 томах

кредитка

КРЕДИ́ТКА, и, ж., заст., розм. Кредитний квиток.

Він ткнув .. дядькові кредитку на три карбованці (Досв., Вибр., 1959, 292);

Не цурався і Дорохтей цього зарібку [торгівлі грішми], хоч і зменшився він після введення кредиток (Стельмах, І, 1962, 234).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредитка — креди́тка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. кредитка — -и, ж., заст. розм. Кредитний квиток. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кредитка — КРЕДИ́ТКА, и, ж., розм. 1. Пластикова картка, яку видає клієнтам банк для кредитних розрахунків; кредитна картка (див. ка́ртка). В руці він тримав декілька кредиток (В. Винниченко); Офіціант зняв з моєї кредитки гроші (О. Авраменко... Словник української мови у 20 томах