1. Словник української мови в 11 томах

кредитовий

КРЕДИТО́ВИЙ, а, е.

1. Стос. до кредиту.

Кредитове товариство; Кредитова угода.

Кредито́вий квито́к (біле́т), заст.— боргове зобов’язання державної скарбниці, банку, що замінювало гроші.

2. Стос. до кре́диту.

Кредитовий запис.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредитовий — кре́дитовий прикметник від: кре́дит кредито́вий прикметник від: креди́т Орфографічний словник української мови
  2. кредитовий — -а, -е. Те саме, що кредитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кредитовий — КРЕДИТО́ВИЙ, а, е. Стос. до кредиту (у 1–3 знач.). Товариство “Просвіта” фінансувало кооперативні крамниці, склади та кредитові спілки (з навч. літ. Словник української мови у 20 томах
  4. кредитовий — Кредито́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)