1. Словник української мови у 20 томах

кредитовий

КРЕДИТО́ВИЙ, а, е.

Стос. до кредиту (у 1–3 знач.).

Товариство “Просвіта” фінансувало кооперативні крамниці, склади та кредитові спілки (з навч. літ.);

Українські кредитові кооперативи користувалися великою популярністю серед українського населення Західної України (з навч. літ.);

Мені сам Володька розповідав, що... десь на Гуманщині дядьки взяли та й зірвали одне кредитове товариство: позабирали свої паї саме напередодні виплати векселів (Д. Бузько);

Не треба винаходити колесо, економічна програма проста – зниження податків, економічні пріоритети, створення благодатних інвестиційних і кредитових потоків (з публіц. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредитовий — кре́дитовий прикметник від: кре́дит кредито́вий прикметник від: креди́т Орфографічний словник української мови
  2. кредитовий — -а, -е. Те саме, що кредитний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кредитовий — Кредито́вий, -ва, -ве Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кредитовий — КРЕДИТО́ВИЙ, а, е. 1. Стос. до кредиту. Кредитове товариство; Кредитова угода. Кредито́вий квито́к (біле́т), заст.— боргове зобов’язання державної скарбниці, банку, що замінювало гроші. 2. Стос. до кре́диту. Кредитовий запис. Словник української мови в 11 томах