кредитний
КРЕДИ́ТНИЙ, а, е.
Те саме, що кредито́вий.
– Я купувала тобі меблі на свою кредитну довідку (О. Чорногуз);
В середині дев'яностих нам було по двадцять років .. Був це дивний час неможливих кредитних маніпуляцій та карколомних життєвих доль (С. Жадан);
Кредитний договір є цивільно-правовим документом, що визначає взаємні юридичні права і зобов'язання та економічну відповідальність між фінансовою установою і клієнтом (позичальником) щодо проведення кредитної операції (з наук. літ.);
Кредитний брокер виступає посередником між банками та позичальниками, що потребують залучення фінансових ресурсів (з навч. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кредитний — креди́тний прикметник від: креди́т Орфографічний словник української мови
- кредитний — КРЕДИТОВИЙ Словник синонімів Караванського
- кредитний — [креидитнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
- кредитний — -а, -е. Стос. до кредиту. Кредитна блокада — економічна блокади країни з боку інших країн або міжнародних фінансово-кредитних організацій, що полягає у відмові від надання кредитів. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кредитний — КРЕДИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що кредито́вий 1. Кредитний банк; Для фінансування бідняцьких господарств на Україні було створено.. кредитний фонд (Іст. УРСР, II, 1957, 265). Креди́тний квито́к (біле́т), заст.— те саме, що Кредито́вий квито́к (біле́т) ( див. Словник української мови в 11 томах