кредитний

креди́тний

-а, -е.

Стос. до кредиту.

Кредитна блокада — економічна блокади країни з боку інших країн або міжнародних фінансово-кредитних організацій, що полягає у відмові від надання кредитів.

Кредитна війна — посилене кредитне стимулювання експорту конкуруючих товарів у певну країну.

Кредитна дисципліна — дотримання позичальником правил кредитування та зобов'язань, що випливають з умов кредитної угоди.

Кредитна картка — іменний платіжно-розрахунковий документ, що його видає банк своїм вкладникам для оплати товарів і послуг.

Кредитна лінія — юридично оформлюване зобов'язання банку або ін. кредитної організації перед позичальником надавати йому протягом певного періоду кредити.

Кредитна рестрикція — обмеження банками та державою розмірів кредиту, щоб уникнути інфляційних процесів.

Кредитна угода — угода, укладена фондом і банком з однієї сторони і позичальником з іншої.

Кредитне страхування — вид страхування на випадок смерті, за якого банк, видаючи кредит, одночасно страхує осіб, які отримали позику.

Кредитний білет — боргове зобов'язання державної скарбниці, банку, що замінює гроші; банківський білет.

Кредитний договір — цивільно-правовий договір, за яким банк або інша кредитна організація зобов'язуються надати кошти (кредит) позичальнику.

Кредитний ризик — ризик невиконання позичальником його зобов'язань по відношенню до кредитора.

Кредитні гроші — нерозмінні на золото банкноти центральних банків і банківські депозити, які є базою чекового обігу.

Кредитні операції — господарчі операціі суб'єкта підприємницької діяльності, що передбачають надання права на купівлю матеріальних цінностей і нематеріальних активів з відстроченням платежу.

Кредитні ресурси — кошти, визначені у державному бюджеті та місцевих бюджетах для надання кредиту позичальникові.

Кредитні санкції — передбачені законодавством або відповідними договорами заходи економічного впливу.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кредитний — креди́тний прикметник від: креди́т Орфографічний словник української мови
  2. кредитний — КРЕДИТОВИЙ Словник синонімів Караванського
  3. кредитний — [креидитнией] м. (на) -тному/-т(‘)н'ім, мн. -т(‘)н'і Орфоепічний словник української мови
  4. кредитний — КРЕДИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що кредито́вий. – Я купувала тобі меблі на свою кредитну довідку (О. Чорногуз); В середині дев'яностих нам було по двадцять років .. Був це дивний час неможливих кредитних маніпуляцій та карколомних життєвих доль (С. Словник української мови у 20 томах
  5. кредитний — КРЕДИ́ТНИЙ, а, е. Те саме, що кредито́вий 1. Кредитний банк; Для фінансування бідняцьких господарств на Україні було створено.. кредитний фонд (Іст. УРСР, II, 1957, 265). Креди́тний квито́к (біле́т), заст.— те саме, що Кредито́вий квито́к (біле́т) ( див. Словник української мови в 11 томах