крекнути
КРЕ́КНУТИ, ну, неш, док. Однокр. до кректа́ти.
Спочатку Семен хотів випити маленькими ковточками.., але не втерпів і вихилив цілу разом і хрипко-голосно крекнув: «а-а-а»! (Л. Укр., III, 1952, 668);
Здоровкаючись з Куликом.., Оленчук жартома так здавив йому долоню, що той аж крекнув (Гончар, II, 1959, 13);
Крекнув селезень.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крекнути — кре́кнути дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- крекнути — -ну, -неш, док. Однокр. до кректати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крекнути — КРЕ́КНУТИ¹, ну, неш, док. Однокр. до кректа́ти. Спочатку Семен хотів випити маленькими ковточками.., але не втерпів і вихилив цілу разом і хрипко-голосно крекнув: “а-а-а”! (Леся Українка); Здоровкаючись з Куликом.. Словник української мови у 20 томах