1. Словник української мови в 11 томах

критиканство

КРИТИКА́НСТВО, а, с., розм. Дріб’язкова, уїдлива, упереджена критика.

Ленін усіляко підтримував критику, принципіальну, товариську і різко засуджував демагогічне критиканство (Ком. Укр., 6, 1967, 47);

Не допускати проявів демагогії й критиканства, розносу за помилки в творчих шуканнях (Рад. Укр., 6.I 1957, 1).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. критиканство — критика́нство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. критиканство — -а, с., розм. Дріб'язкова, уїдлива, упереджена критика. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. критиканство — КРИТИКА́НСТВО, а, с., зневажл. Дріб'язкова, в'їдлива, упереджена критика. Чого він вартий з своїм вічним критиканством? (Ю. Бедзик); Не займайся голим критиканством, яке не буде на користь ні Терехівці, ні тобі самому (В. Словник української мови у 20 томах
  4. критиканство — КРИ́ТИКА (розгляд і оцінка когось, чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб); КРИТИКА́НСТВО розм. (дріб'язкова, упереджена критика); ГОЛО́БЕЛЬЩИНА розм. (надто груба критика, яка відзначає тільки негативне); РОЗНО́С розм. Словник синонімів української мови