критиканство
КРИ́ТИКА (розгляд і оцінка когось, чогось з метою виявлення та усунення вад, хиб); КРИТИКА́НСТВО розм. (дріб'язкова, упереджена критика); ГОЛО́БЕЛЬЩИНА розм. (надто груба критика, яка відзначає тільки негативне); РОЗНО́С розм. (суворе повчання); БИЧ (гостре викриття). — Мені соромно зізнаватися, але критика для мене теж багато важить (М. Слабошпицький); Ми рішуче виступали і виступаємо як проти окремих, хай і поодиноких, фактів критиканства й очорнительства, так і проти лакування дійсності (з газети); Цілий день Горобець сидів на уроках, щось записував, побував і в мене на уроці. Я ждав розносу, а він сказав: — Добре (Ю. Збанацький).
Джерело:
Словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- критиканство — критика́нство іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- критиканство — -а, с., розм. Дріб'язкова, уїдлива, упереджена критика. Великий тлумачний словник сучасної мови
- критиканство — КРИТИКА́НСТВО, а, с., зневажл. Дріб'язкова, в'їдлива, упереджена критика. Чого він вартий з своїм вічним критиканством? (Ю. Бедзик); Не займайся голим критиканством, яке не буде на користь ні Терехівці, ні тобі самому (В. Словник української мови у 20 томах
- критиканство — КРИТИКА́НСТВО, а, с., розм. Дріб’язкова, уїдлива, упереджена критика. Ленін усіляко підтримував критику, принципіальну, товариську і різко засуджував демагогічне критиканство (Ком. Укр. Словник української мови в 11 томах