кришталь

КРИШТА́ЛЬ, ю, ч.

1. Дуже прозоре скло високого гатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт.

Служниці одчинили високі двері з дорогого кришталю (Н.-Лев., IV, 1956, 12);

Ходи лиш до мене до замку, З кришталю мій замок ясний (Л. Укр., IV, 1954, 122);

Вироби з поліського кришталю все ширше знаходять попит у широких кіл населення (Рад. Укр., 16.11 1965, 3);

*Образно. Ця натура нічого не може затаїти від мене, це кришталь — дзвінкий і прозорий (Коцюб., II, 1955, 436);

*У порівн. Кришталем заіскрилася роса по зеленій траві… (Мирний, II, 1954, 55);

Чиста совість, як кришталь, дала Сковороді змогу високо тримати прапор співця (Тич., III, 1957, 109).

2. збірн. Вироби з такого скла (переважно посуд).

З альтанки в саду бряжчав кришталь і срібло. Чувся гомін (Головко, І, 1957, 53);

Вона [люстра] і її кришталь ледь-ледь погойдуються (Стельмах, І, 1962,296).

3. нар.-поет. Пестливе звертання до коханої, дорогої людини.

Ой, вийди, вийди, серденько Галю, Серденько, рибонько, дорогий кришталю! (Чуб., V, 1874, 88);

— Моя матінко, мій дорогий кришталю! (Барв., Опов.., 1902, 39);

[Домаха:] Василечку, дорогий кришталю! До чого ж ти себе допустив? (Кроп., II,-1958, 167).

∆ Гірськи́й кришта́ль див. гірськи́й.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Кришталь — Кри́шталь прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. кришталь — див. СКЛО. Словник синонімів Караванського
  3. кришталь — -ю, ч. 1》 Дуже прозоре скло високого ґатунку, якому властива гра барв і мелодійний дзенькіт. 2》 збірн. Вироби з такого скла (перев. посуд). Гірський кришталь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кришталь — КРИШТА́ЛЬ, ю, ч. 1. Дуже прозоре скло високого ґатунку, якому властиві гра барв і мелодійний дзенькіт. Служниці одчинили високі двері з дорогого кришталю (І. Словник української мови у 20 томах
  5. кришталь — кришта́ль: ◊ чи́стий як кришта́ль = чистий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. кришталь — (-ю) ч., збірн.; мол.; жарт. Склотара, порожні пляшки з-під випитих спиртних напоїв. Останнім часом ця компанія жила у власному віртуальному вимірі, де для повної візуалізації було достатньо здати зранку "кришталь" і спокійно інсталюватися (УМ, 10.02.2000). Словник жарґонної лексики української мови
  7. кришталь — кришта́ль (грец. κρύσταλλος) 1. Сорт скла, до складу якого входить значна кількість окису свинцю або окису барію; прозорий, відзначається міцністю, особливим блиском і дзвоном. 2. Гірський К. – мінерал класу силікатів, прозорий безбарвний різновид кварцу. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кришталь — Кришта́ль, -лю, -леві (чисте скло, рос. – хрусталь) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кришталь — Кришталь, -лю м. 1) Хрусталь. Зуби такі, як кришталь. Грин. III. 164. Як кришталь біла. Ном. № 13149. Чиста, як кришталь, вода стояла вщерть з кам'яними краями криниці. Левиц. І. 2) Употребляется какъ ласкательное слово. Ой ти, Грицю, дорогий кришталю!... Словник української мови Грінченка