1. Словник української мови в 11 томах

кровоточивість

КРОВОТОЧИ́ВІСТЬ, вості, ж. Хвороба, пов’язана з порушенням згортання крові; гемофілія.

Причиною [пупкової] кровотечі буває природжена кровоточивість (Хвор. дит. віку, 1955, 37).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кровоточивість — кровоточи́вість іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кровоточивість — -вості, ж. Схильність організму до повторних кровотеч і крововиливів, спонтанних або після незначних травм. || Хвороба, пов'язана з порушенням згортання крові; гемофілія. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровоточивість — КРОВОТОЧИ́ВІСТЬ, вості, ж, фізіол. 1. Властивість за знач. кровоточи́вий. В'яжуча дія соку і відварів подорожника зумовила його застосування при кровоточивості ясен (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах