1. Словник української мови в 11 томах

крокомір

КРОКОМІ́Р, а, ч. Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр.

Вершомет не дуже покладався на крокомір Запари і сам підраховував свої кроки (Трубл., І, 1955, 374).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крокомір — крокомі́р іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. крокомір — -а, ч. Прилад у вигляді кишенькового годинника для орієнтовного вимірювання відстаней у кроках; педометр. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крокомір — КРОКОМІ́Р, а, ч. Механічний, електронно-механічний або електронний пристрій для вимірювання пройденого шляху, а також підраховування кількості зроблених кроків; педометр. Вершомет не дуже покладався на крокомір Запари і сам підраховував свої кроки (М. Словник української мови у 20 томах
  4. крокомір — КРОКОМІ́Р, ПЕДО́МЕТР. Словник синонімів української мови