крокування
КРОКУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. крокува́ти.
Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Ле, Клен. лист, 1960, 156).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крокування — крокува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- крокування — -я, с. Дія за знач. крокувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крокування — КРОКУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. крокува́ти 1. Вряди-годи скрипіли наслані на шпалах дошки від ритмічного крокування вартових (Іван Ле); Їм почувся скрип дверей до мешкання, примарилося котяче крокування (Олекса Ізарський). 2. перен. Дія за знач. Словник української мови у 20 томах