1. Словник української мови в 11 томах

кроншнеп

КРО́НШНЕП, а, ч. Птах ряду куликоподібних з довгим, загнутим донизу дзьобом.

Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Досв., Вибр., 1959, 409);

Над дорогою пролітали дрібні кулики і великі кроншнепи з кривими дзьобами (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кроншнеп — кро́ншнеп іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кроншнеп — -а, ч. Птах ряду куликоподібних із довгим, загнутим донизу дзьобом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кроншнеп — КРО́НШНЕП, а, ч. Птах родини бекасових з довгим, загнутим донизу дзьобом. Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Олесь Досвітній); На березі сидів кроншнеп і встромив кривий ніс у мулку землю надбережжя (М. Словник української мови у 20 томах
  4. кроншнеп — кро́ншнеп (нім. Kronschnepfe, від Krone – вінець і Schnepfe – кулик) рід куликів родини сивкових. Мисливські птахи. Словник іншомовних слів Мельничука