кронштейн
КРОНШТЕ́ЙН, а, ч.
1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини.
До рами [автомобіля] прикріплені кронштейни для кріплення крил, підніжок, паливного бака, ресор та інших деталей (Підручник шофера.., 1960, 226).
2. архт. Скісна підпора (переважно кам’яна) балкона, карниза тощо; консоль.
Дуже типовим [на Україні] було влаштування великих виносів даху, укріплюваних на кронштейнах (Дерев, зодч. Укр., 1949, 10);
Я загримувався і чекав біля кронштейна на вихід (Смо-лич, Театр.., 1946, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кронштейн — кронште́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кронштейн — -а, ч. 1》 тех. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. 2》 архіт. Скісна підпора (перев. кам'яна) балкона, карниза тощо; консоль. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кронштейн — див. консоля Словник чужослів Павло Штепа
- кронштейн — КРОНШТЕ́ЙН, а, ч. 1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, пристрою, полиці і т. ін., прикріплена до вертикальної площини. Для відновлення роботи радіоточок, пошкоджених шквальним вітром, необхідно встановити 58 кронштейнів (з газ.). 2. архт. Словник української мови у 20 томах
- кронштейн — кронште́йн (нім. Kragstein) 1. архіт. Вид консолі. 2. Підпора для деталей, механізмів, прикріплена до вертикальної поверхні (стіни, колони тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- кронштейн — Закінчення балки перекриття, виступає за лице муру, або підпора, що підтримує карниз, балкон і т.п., часто оздоблений. Універсальний словник-енциклопедія
- кронштейн — (нім. — виступаючий камінь) Прикріплена до стіни або стовпа та пластично оформлена підпора з великим виносом, яка може підтримувати карниз, балкон, нести прикрасу, скульптурний твір тощо (порівн. консоль). Часто мала багате профілювання, оформлялась декоративними волютами та іншими прикрасами. Архітектура і монументальне мистецтво