кронштейн

(нім. — виступаючий камінь)

Прикріплена до стіни або стовпа та пластично оформлена підпора з великим виносом, яка може підтримувати карниз, балкон, нести прикрасу, скульптурний твір тощо (порівн. консоль). Часто мала багате профілювання, оформлялась декоративними волютами та іншими прикрасами.

Джерело: Архітектура і монументальне мистецтво на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кронштейн — КРОНШТЕ́ЙН, а, ч. 1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, пристрою, полиці і т. ін., прикріплена до вертикальної площини. Для відновлення роботи радіоточок, пошкоджених шквальним вітром, необхідно встановити 58 кронштейнів (з газ.). 2. архт. Словник української мови у 20 томах
  2. кронштейн — Закінчення балки перекриття, виступає за лице муру, або підпора, що підтримує карниз, балкон і т.п., часто оздоблений. Універсальний словник-енциклопедія
  3. кронштейн — КРОНШТЕ́ЙН, а, ч. 1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. До рами [автомобіля] прикріплені кронштейни для кріплення крил, підніжок, паливного бака, ресор та інших деталей (Підручник шофера.. Словник української мови в 11 томах
  4. кронштейн — кронште́йн (нім. Kragstein) 1. архіт. Вид консолі. 2. Підпора для деталей, механізмів, прикріплена до вертикальної поверхні (стіни, колони тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кронштейн — -а, ч. 1》 тех. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. 2》 архіт. Скісна підпора (перев. кам'яна) балкона, карниза тощо; консоль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. кронштейн — кронште́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  7. кронштейн — див. консоля Словник чужослів Павло Штепа