кронштейн

КРОНШТЕ́ЙН, а, ч.

1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, пристрою, полиці і т. ін., прикріплена до вертикальної площини.

Для відновлення роботи радіоточок, пошкоджених шквальним вітром, необхідно встановити 58 кронштейнів (з газ.).

2. архт. Частина балки, що виступає із стіни і служить опорою балкона, карниза і т. ін.; консоль (у 1 знач.).

Підпружними арками на кронштейнах храм поділявся на три нерівні частини, з яких середня, квадратна, завершувалася хрестовим склепінням (з наук. літ.);

Я загримувався і чекав біля кронштейна на вихід (Ю. Смолич);

Глиняні непоказні будиночки намагалися затулитися від сонця химерними бляшаними козирочками, прилаштованими над дверима на гарно вигнутих кованих кронштейнах (П. Загребельний).

3. Пересувна підставка для статуеток, квітів, одягу і т. ін.; консоль (у 2 знач.).

Владислав колись приробив на дубовому стояку дротяний кронштейн для квіткового вазона (О. Тесленко);

Там, за склом вітрини, на двох довгих елегантних кронштейнах у стилі хай-тек, установлених один проти одного, висіли ексклюзивні вироби – жіночі сукні та чоловічі костюми найвідоміших іноземних фірм (І. Роздобудько);

Уздовж двох стiн у гардеробнiй стояли кронштейни з вiшаками для одягу (Г. Вдовиченко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кронштейн — кронште́йн іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кронштейн — -а, ч. 1》 тех. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. 2》 архіт. Скісна підпора (перев. кам'яна) балкона, карниза тощо; консоль. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кронштейн — див. консоля Словник чужослів Павло Штепа
  4. кронштейн — кронште́йн (нім. Kragstein) 1. архіт. Вид консолі. 2. Підпора для деталей, механізмів, прикріплена до вертикальної поверхні (стіни, колони тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  5. кронштейн — Закінчення балки перекриття, виступає за лице муру, або підпора, що підтримує карниз, балкон і т.п., часто оздоблений. Універсальний словник-енциклопедія
  6. кронштейн — КРОНШТЕ́ЙН, а, ч. 1. техн. Горизонтальна підпора для деталі, механізму, пристрою, прикріплена до вертикальної площини. До рами [автомобіля] прикріплені кронштейни для кріплення крил, підніжок, паливного бака, ресор та інших деталей (Підручник шофера.. Словник української мови в 11 томах
  7. кронштейн — (нім. — виступаючий камінь) Прикріплена до стіни або стовпа та пластично оформлена підпора з великим виносом, яка може підтримувати карниз, балкон, нести прикрасу, скульптурний твір тощо (порівн. консоль). Часто мала багате профілювання, оформлялась декоративними волютами та іншими прикрасами. Архітектура і монументальне мистецтво