кроїти
КРО́ЇТИ, кро́ю, кро́їш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо.
Стара скрині з комори викочує та оксамити.. кроїть та приміряє на панночку (Вовчок, І, 1955, 107);
Варя слухняно стала кроїти матерію (Донч., V, 1957, 287);
// Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо.
Сорок років випало [дядькові] тачати Халявки та кроїть переди (Мал., Звенигора, 1959, 20).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кроїти — кро́їти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- кроїти — див. КРАЯТИ. Словник синонімів Караванського
- кроїти — див. різати Словник синонімів Вусика
- кроїти — крою, кроїш, недок., перех. Розтинати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо. || Вирізувати за міркою частини одягу, взуття тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кроїти — КРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, недок., що і без прям. дод. Різати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття і т. ін. Стара скрині з комори викочує та оксамити .. Словник української мови у 20 томах
- кроїти — КРО́ЇТИ (розрізати тканину, шкіру тощо на частини відповідної форми та розміру для пошиття з них одягу, взуття тощо), РОЗКРО́ЮВАТИ, КРА́ЯТИ розм.; ВИКРО́ЮВАТИ (вирізати з тканини, шкіри такі частини). — Док.: покро́їти, розкро́їти, покра́яти, ви́кроїти. Словник синонімів української мови
- кроїти — Кро́їти, кро́ю, кро́їш; кро́єний Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кроїти — Кро́їти, крою, -їш гл. = краяти. Про те знає швець та кравець, що він буде кроїти. Ном. № 9577. Як будуть козаче то тіло кроїть. Федьк. III. 152. Словник української мови Грінченка