кру
КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. Звуконаслідування, що означає журавлиний крик;
// у знач. присудка.
А журавлі все — кру, кру… (Головко, II, 1957. 11).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кру — кру вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- кру — кру-кру, виг. Звуконаслідування, що означає крик журавля. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кру — КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає пташиний крик (перев. журавлиний). Дiти з жалем глядiтимуть на небо, прощаючи вiдлiтаючих журавлiв: кру, кру, кру! (Б. Лепкий); На тину стояв крук і кричав від холоду: “Кру! Кру!” (О. Словник української мови у 20 томах
- кру — Кру, кру-кру, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)