кру

КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. Звуконаслідування, що означає журавлиний крик;

// у знач. присудка.

А журавлі все — кру, кру… (Головко, II, 1957. 11).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кру — кру вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кру — кру-кру, виг. Звуконаслідування, що означає крик журавля. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кру — КРУ, КРУ-КРУ́, КРЮ, КРЮ-КРЮ́, виг. 1. Звуконаслідування, що означає пташиний крик (перев. журавлиний). Дiти з жалем глядiтимуть на небо, прощаючи вiдлiтаючих журавлiв: кру, кру, кру! (Б. Лепкий); На тину стояв крук і кричав від холоду: “Кру! Кру!” (О. Словник української мови у 20 томах
  4. кру — Кру, кру-кру, виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)