1. Словник української мови в 11 томах

кругло

КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4.

Ті вусаті, кругло стрижені люди.., були для льотчика десь у глибинах минувшини (Гончар, Тронка, 1963, 55);

— Чи не два мільйони кругло буде в нашім краю таких душ, що одягаються по-мужицьки? (Март., Тв., 1954, 199).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кругло — кру́гло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кругло — Присл. до круглий 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кругло — КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4. Кінець місточка стояв замок, збудований кругло на спосіб місяця-молодика (І. Нечуй-Левицький); Вони [музики] дмуть в дудки, вирячивши очі й кругло, по-жаб'ячи роздувши щоки (В. Словник української мови у 20 томах