1. Словник української мови у 20 томах

кругло

КРУ́ГЛО.

Присл. до кру́глий 1, 4.

Кінець місточка стояв замок, збудований кругло на спосіб місяця-молодика (І. Нечуй-Левицький);

Вони [музики] дмуть в дудки, вирячивши очі й кругло, по-жаб'ячи роздувши щоки (В. Домонтович);

Ліва брова Михайлова легко підскочила вгору, від чого одне око кругло розплющилося, а друге звузилося до щілини (Валерій Шевчук);

– Чи не два мільйони кругло буде в нашім краю таких душ, що одягаються по-мужицьки? (Л. Мартович);

Закінчили жнива, підрахували – й вийшло, що дід Євмен виробив кругло на 142 проценти й опинився на першому місці (Остап Вишня).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кругло — кру́гло прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. кругло — Присл. до круглий 1), 4). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кругло — КРУ́ГЛО. Присл. до кру́глий 1, 4. Ті вусаті, кругло стрижені люди.., були для льотчика десь у глибинах минувшини (Гончар, Тронка, 1963, 55); — Чи не два мільйони кругло буде в нашім краю таких душ, що одягаються по-мужицьки? (Март., Тв., 1954, 199). Словник української мови в 11 томах