кружеляти
КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружля́ти 1-6.
Вже й вороння не кружеляв в каламутному небі. Десь облетіло й спить (Кучер, Трудна любов, 1960, 330);
Пухнасті сніжинки, не долетівши до землі, раптом рвалися вгору… завертали вбік, кружеляли, вихрилися (Ряб., Жайворонки, 1957, 199);
Спробувати дійти, куди прагне Капора, видавалося Сивооку загадково-вабливим і бентежним. А коли купець справді задурив собі голову медом і кружеляє в пущах з дурного жиру? (Загреб., Диво, 1968, 147).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кружеляти — кружеля́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- кружеляти — див. вирувати; іти; крутитися; тинятися; ходити Словник синонімів Вусика
- кружеляти — -яю, -яєш, недок., розм., рідко. Те саме, що кружляти 1-6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кружеляти — КРУЖЕЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., розм. Те саме, що кружля́ти 1–6. У них [хлопців] широкі темно-зелені й сині шаровари, ніби вихор, кружеляють вони перед очима. Чоботи дружно трамбують точок. Але ось скрипаль подає знак – і коло спинилось (Б. Словник української мови у 20 томах
- кружеляти — КРУЖЛЯ́ТИ (рухатися, описуючи кола), КОЛУВА́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., КРУЖИ́ТИ розм., КРУЖИ́ТИСЯ розм., КРУГЛЯ́ТИ діал.; КРУТИ́ТИСЯ, ЗВИВА́ТИСЯ (перев. літаючи); КОЛЕСУВА́ТИ розм., КОЛЕСИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови