1. Словник української мови в 11 томах

кружина

КРУЖИНА́, и́, ж., рідко.

1. Навколишній простір; околиця.

Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, — І луг широкий, наче море, І тихий сум на кру-жині (Пісні та романси.., II, 1956, 211);

«Пісочкове», — сумно подумав Гаврило, оглядаючи широку лугову кружину (Тют., Вир, 1964, 400).

2. розм. Обвід, окружність.

Кружина долини півмилі.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кружина — див. дорога Словник синонімів Вусика
  2. кружина — -и, ж., рідко. 1》 Навколишній простір; околиця. 2》 розм. Обвід, окружність. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кружина — КРУЖИНА́, и́, ж., розм. 1. Навколишній простір; околиця (див. око́лиця¹ 1, 2). Зелений гай, пахуче поле В тюрмі приснилися мені, – І луг широкий, наче море, І тихий сум на кружині (П. Словник української мови у 20 томах
  4. кружина — Кружина, -ни и кружиня́, -ні́ ж. Окружность. Чотирі четверті кружині. Черниг. у. Се болото верстов із сім кружині. Словник української мови Грінченка