крупкуватий

КРУПКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на крупи; зернистий.

Крупкуватий сніг.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупкуватий — крупкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. крупкуватий — -а, -е. Схожий на крупи; зернистий. Крупкуватий сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крупкуватий — КРУПКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на крупи; зернистий. Коли Марко Григорович уніс нову діжку крупкуватого меду, Варчук допитливо подивився на нього (М. Стельмах); Після відлиги сніг став крупкуватий і взявся кіркою (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  4. крупкуватий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле). Словник синонімів української мови