крупкуватий
КРУПКУВА́ТИЙ, а, е.
Схожий на крупи; зернистий.
Коли Марко Григорович уніс нову діжку крупкуватого меду, Варчук допитливо подивився на нього (М. Стельмах);
Після відлиги сніг став крупкуватий і взявся кіркою (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крупкуватий — крупкува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
- крупкуватий — -а, -е. Схожий на крупи; зернистий. Крупкуватий сніг. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крупкуватий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле). Словник синонімів української мови
- крупкуватий — КРУПКУВА́ТИЙ, а, е. Схожий на крупи; зернистий. Крупкуватий сніг. Словник української мови в 11 томах