крупкий
КРУПКИ́Й, а́, е́.
Який складається з крупинок.
Якщо суміш для розпушуванян тіста зберігати у вологому місці, вона стає крупкою й втрачає свої властивості (із журн.);
Щоб розкласти крупкий мед у менші ємності, його спочатку треба трохи розігріти на водяній бані (з газ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крупкий — крупки́й прикметник Орфографічний словник української мови
- крупкий — ЗЕРНИ́СТИЙ (який складається із зерен, крупинок або дрібних часточок якоїсь речовини), ДРІБЧА́СТИЙ, КРУПНИ́СТИЙ, КРУПЧА́СТИЙ, КРУПКУВА́ТИЙ рідше, КРУПКИ́Й рідше. По обіді Василько взяв цілушку хліба, посипав зернистою сіллю (Є. Гуцало); Крупнистий сніг порошив об шибки (І. Ле). Словник синонімів української мови
- крупкий — КРУПКИ́Й, а́, е́. Який складається з крупинок. Крупкий мед. Словник української мови в 11 томах
- крупкий — Крупкий, -а, -е Крупистый, изъ крупинокъ состоящій. Крупкіща мука (грубша). Шух. І. 104. Словник української мови Грінченка