крупка
КРУ́ПКА, и, ж.
1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́.
Не клюй, курка, крупку (Номис);
У сухому вигляді желатин являє собою крупку або пластини вологістю до 16 % (з навч. літ.);
Стоїть Іван. Над валом крупка сіє (Л. Костенко);
Сагайдачний стояв мовчазний, смутний. Морозяна крупка ціпенила йому щоки: він зірко переціджував очима ряди братства (Г. Колісник);
Казали, що вода в морі солена, як ропа, то крупка солі їй не зашкодить (Г. Пагутяк).
2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно.
– От що, Артеме, .. візьми крупки та відвезеш завтра до Домки (П. Панч);
// Будь-яка подрібнена речовина.
Згодом чорна, дрібна крупка з кавових зерен пирскає під струменем окропу (із журн.).
3. Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.
Зараз тут тільки васильки й безсмертники. Весною – і вероніка, і козельці, і вівсяна крупка, і голубі, жовті та оранжеві півники, й червоногарячі тюльпани (Ю. Мушкетик);
Поміж жовтими кошиками підбілу біліють дрібненькі квітки крупки (з наук.-попул. літ.).
4. діал. Трихіна.
Крупка, потрапляючи в організ людини чи тварини, швидко пристосовується в тонкому кишечнику й починає активно розмножуватися (з газ.).
Значення в інших словниках
- крупка — кру́пка 1 іменник жіночого роду крупа; подрібнена речовина кру́пка 2 іменник жіночого роду рослина; хвороба Орфографічний словник української мови
- крупка — -и, ж. 1》 рідко. Зменш.-пестл. до крупа. 2》 спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. || Будь-яка подрібнена речовина. Картопляна крупка. 3》 Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. 4》 діал. Трихіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крупка — ТРИХІ́НА (черв'як), ТРИХІНЕ́ЛА, КРУ́ПКА діал. Словник синонімів української мови
- крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис, 1864, № 13760). 2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. — От що, Артеме, .. Словник української мови в 11 томах