1. Орфографічний словник української мови

крупка

кру́пка 1

іменник жіночого роду

крупа; подрібнена речовина

кру́пка 2

іменник жіночого роду

рослина; хвороба

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крупка — -и, ж. 1》 рідко. Зменш.-пестл. до крупа. 2》 спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. || Будь-яка подрібнена речовина. Картопляна крупка. 3》 Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих. 4》 діал. Трихіна. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис); У сухому вигляді желатин являє собою крупку або пластини вологістю до 16 % (з навч. літ.); Стоїть Іван. Над валом крупка сіє (Л. Словник української мови у 20 томах
  3. крупка — ТРИХІ́НА (черв'як), ТРИХІНЕ́ЛА, КРУ́ПКА діал. Словник синонімів української мови
  4. крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис, 1864, № 13760). 2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. — От що, Артеме, .. Словник української мови в 11 томах