крупка
кру́пка
-и, ж.
1》 рідко. Зменш.-пестл. до крупа.
2》 спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно.
|| Будь-яка подрібнена речовина. Картопляна крупка.
3》 Трав'яниста рослина родини хрестоцвітих.
4》 діал. Трихіна.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- крупка — кру́пка 1 іменник жіночого роду крупа; подрібнена речовина кру́пка 2 іменник жіночого роду рослина; хвороба Орфографічний словник української мови
- крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис); У сухому вигляді желатин являє собою крупку або пластини вологістю до 16 % (з навч. літ.); Стоїть Іван. Над валом крупка сіє (Л. Словник української мови у 20 томах
- крупка — ТРИХІ́НА (черв'як), ТРИХІНЕ́ЛА, КРУ́ПКА діал. Словник синонімів української мови
- крупка — КРУ́ПКА, и, ж. 1. рідко. Зменш.-пестл. до крупа́. Не клюй, курка, крупку (Номис, 1864, № 13760). 2. спец. Перше грубе мливо зерна пшениці під час переробки її на сортове борошно. — От що, Артеме, .. Словник української мови в 11 томах