1. Словник української мови в 11 томах

круто

КРУ́ТО. Присл. до крути́й.

Дорога.. спускалася дуже круто в глибокий вузький яр (Н.-Лев., II, 1956, 309);

Фіолетові, круто округлені підтьоки [набряки] під його очима ще глибше втиснулися в обличчя (Стельмах, II, 1962, 183);

За Вишгородом Дніпро круто повертав ліворуч (Скл., Святослав, 1959, 63);

— З жінками треба круто держатися,— навчав.. Стальський [Рафаловича] (Фр., VII, 1951, 223);

Коли він з ким обійшовся круто, то це, щоб у інших острашка була (Мушк., Чорний хліб, 1960, 162);

Темніли круто заплетені високі тини (Жур., Звич. турботи, 1960, 41);

Саньці приходилось круто з гарматами (Ю. Янов., І, 1958, 165);

Хтось щось говорив, хтось лаявся круто (Мирний, IV, 1955, 136);

Курчат у перші дні годуємо круто звареними яйцями (Колг. Укр., 9, 1958, 27);

Круто пахли високі буйні ромашки (Вас., II, 1959, 370).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. круто — кру́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. круто — див. згористо Словник синонімів Вусика
  3. круто — Присл. до крутий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. круто — КРУ́ТО. 1. Присл. до крути́й 1–7. Дорога .. спускалася дуже круто в глибокий вузький яр (І. Нечуй-Левицький); Фіолетові, круто округлені підтьоки [синці] під його очима ще глибше втиснулися в обличчя (М. Стельмах); Темніли круто заплетені високі тини (С. Словник української мови у 20 томах
  5. круто — кру́то скрутно (ст): Як стало круто коло Юзя, тоді опустили його патріотики, а властитель камяниці виповів йому льокаль (Нагірний) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. круто — присл. Добре, престижно, вражаюче. Я думаю, це офігенно круто (Єва). Доброго дня!!!! Ой як круто бути знову тут з вами (Інтернет). А от ще ба книжечку таку і там написано, що ви повні творчого ентузіазму та з задоволенням йдете на Ігри, круто (Інтернет). Словник сучасного українського сленгу
  7. круто — 1. присл.; мол.; схвальн. Найвищою мірою, дуже сильно. Круто почав тусуватися. БСРЖ, 295; ТСРОЖ, 85 2. присл.; мол., жрм; несхвальн. Зухвало, нахабно (про поведінку). Словник жарґонної лексики української мови
  8. круто — кру́то замі́с міси́ти. Суворо, жорстоко діяти; вживати рішучих заходів. — Я змушений буду про його попередні вчинки сьогодні ж повідомити Наливайка. — Ох, пане… Як круто заміс місите. Викликали-сте на рівну розмову, а погрожуєте підступами? (Іван Ле). Фразеологічний словник української мови
  9. круто — Круто нар. 1) Круто. Круто з'їздити сюдою. Круто спускалась гора. Стор. 2) Съ сильнымъ загибомъ. Круто позагинаті роги. 3) Густо. Круто наварила, — і ложкою в куліші не повернеш. 4) Трудно, тяжело. 5) Сильно. Круто їм буде одвічать. О. 1862. VI. 60. Словник української мови Грінченка