1. Словник української мови в 11 томах

крутонути

КРУТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до крутну́ти.

Русевич з силою крутонув ручку телефону і.. наказав з’єднати його з лабораторіями (Шовк., Інженери, 1956, 29);

Від болю й гордої образи так крутонули [коні] вбік, що ледве не скинули вершника (Стельмах, І, 1962, 500).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. крутонути — крутону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. крутонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до крутнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. крутонути — КРУТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., розм. Підсил. до крутну́ти. Русевич з силою крутонув ручку телефону і .. наказав з'єднати його з лабораторіями (Ю. Шовкопляс); Михводій перехопив руку ворога лівою і крутонув щосили (Ю. Словник української мови у 20 томах
  4. крутонути — Ну, -неш, док. Обдурити. Крутонути чувака на бабки. Словник сучасного українського сленгу
  5. крутонути — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови