крутонути
КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. (чимось навколо себе); ПОКРУ́ЧУВАТИ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИ (якийсь час). — Док.: крутну́ти, крутону́ти підсил. оберну́ти, поверну́ти, покрути́ти, прокрути́ти. Катерина перестала крутити жорна (С. Чорнобривець); Майстер обережно обертав і ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку (З. Тулуб); Цілий день вертіла (Настя) неслухняними пальцями веретено (В. Речмедін); Морська хвиля обхлюпала дубок, почала повертати його, похитувати (Ю. Яновський); Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Ю. Яновський); Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (О. Маковей); Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив (Петя) на корівник (М. Ю. Тарновський).
Значення в інших словниках
- крутонути — крутону́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- крутонути — -ну, -неш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до крутнути. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крутонути — КРУТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., що і без прям. дод., розм. Підсил. до крутну́ти. Русевич з силою крутонув ручку телефону і .. наказав з'єднати його з лабораторіями (Ю. Шовкопляс); Михводій перехопив руку ворога лівою і крутонув щосили (Ю. Словник української мови у 20 томах
- крутонути — Ну, -неш, док. Обдурити. Крутонути чувака на бабки. Словник сучасного українського сленгу
- крутонути — КРУТОНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. і неперех., розм. Підсил. до крутну́ти. Русевич з силою крутонув ручку телефону і.. наказав з’єднати його з лабораторіями (Шовк., Інженери, 1956, 29); Від болю й гордої образи так крутонули [коні] вбік, що ледве не скинули вершника (Стельмах, І, 1962, 500). Словник української мови в 11 томах