кубізм
КУБІ́ЗМ, у, ч. У західноєвропейському буржуазному мистецтві початку XX ст.— формалістичний напрям, представники якого зображували предмети реального світу у вигляді геометричних фігур (куба, конуса тощо).
— Я в живопису апломбно називав Курбе родоначальником кубізму (Ле, Право.., 1957, 345);
За антихудожність Ленін різко засуджував твори експресіонізму, футуризму, кубізму та інших «ізмів» (Рад. літ-во, 2, 1958, 137).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кубізм — кубі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- кубізм — -у, ч. У західноєвропейському мистецтві початку 20 ст. – формалістичний напрям, представники якого зображували предмети реального світу у вигляді геометричних фігур (куба, конуса тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кубізм — КУБІ́ЗМ, у, ч. Різновид абстракціонізму: модерністична течія в мистецтві та літературі першої чверті XX ст., представники якої показують зображуване через геометричну структуру об'єму, розклавши предмет на плоскі грані або уподібнюючи його кулі... Словник української мови у 20 томах
- кубізм — кубі́зм (франц. cubisme, від cube – куб) формалістична течія в західноєвропейському буржуазному мистецтві початку 20 ст. Кубісти зображали реальний світ у вигляді комбінацій геометричних форм (куба, кулі, циліндра, конуса тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
- кубізм — Напрям у малярстві і скульптурі XX ст., започаткований у Франції П. Пікассо і Ж. Браком; 3 періоди розвитку: докубістичний (1906-09), аналітичний (1909-11) — відмова від перспективи і розчленування об'єму на геометризовані елементи, а також... Універсальний словник-енциклопедія
- кубізм — Кубі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)