кубізм

кубі́зм

-у, ч.

У західноєвропейському мистецтві початку 20 ст. – формалістичний напрям, представники якого зображували предмети реального світу у вигляді геометричних фігур (куба, конуса тощо).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кубізм — кубі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. кубізм — КУБІ́ЗМ, у, ч. Різновид абстракціонізму: модерністична течія в мистецтві та літературі першої чверті XX ст., представники якої показують зображуване через геометричну структуру об'єму, розклавши предмет на плоскі грані або уподібнюючи його кулі... Словник української мови у 20 томах
  3. кубізм — кубі́зм (франц. cubisme, від cube – куб) формалістична течія в західноєвропейському буржуазному мистецтві початку 20 ст. Кубісти зображали реальний світ у вигляді комбінацій геометричних форм (куба, кулі, циліндра, конуса тощо). Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кубізм — Напрям у малярстві і скульптурі XX ст., започаткований у Франції П. Пікассо і Ж. Браком; 3 періоди розвитку: докубістичний (1906-09), аналітичний (1909-11) — відмова від перспективи і розчленування об'єму на геометризовані елементи, а також... Універсальний словник-енциклопедія
  5. кубізм — Кубі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. кубізм — КУБІ́ЗМ, у, ч. У західноєвропейському буржуазному мистецтві початку XX ст.— формалістичний напрям, представники якого зображували предмети реального світу у вигляді геометричних фігур (куба, конуса тощо). Словник української мови в 11 томах