кузька
КУ́ЗЬКА, и, ж.
1. розм. Те саме, що кома́шка.
Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Мирний, IV, 1955, 83);
Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам.. Деякі школярі наловили по кілька кілограмів цієї шкідливої кузьки (Коп., Як вони.., 1961, 137).
2. ент. Небезпечний шкідник зернових культур; хлібний жук.
Кузьку — рудого жука з чорно-зеленими грудьми та з квадратною чорною плямою коло основи надкрил — знає кожний, кому доводилося бувати влітку на хлібному полі (Шкідн. поля.., 1949, 98);
Мигтять [чайки], віражують, на льоту хапають, здзьобують кузьку з колосків (Гончар, Тронка, 1963, 30).
3. перев. збірн., розм., рідко. Те саме, що вошва́.
Фашисти прудилися вечорами коло розпеченої дочер-вона пічки, ловили навпомацки під фуфайкою кузьку і потім кидали її просто на підлогу (Ю. Янов., II, 1954, 37);
— Дуже ти розумним став! — злостиво і чітко відрубав голова.— Гляди, щоб на твоєму тілі не викохувалась тюремна кузька! (Стельмах, Хліб.., 1959, 392).
Значення в інших словниках
- кузька — ку́зька іменник жіночого роду, істота комаха * Але: дві, три, чотири ку́зьки Орфографічний словник української мови
- кузька — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що комашка. 2》 ент. Небезпечний шкідник зернових культур; хлібний жук. 3》 перев. збірн., розм., рідко. Те саме, що вошва. Великий тлумачний словник сучасної мови
- кузька — КУ́ЗЬКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що кома́шка. Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам .. Словник української мови у 20 томах
- кузька — ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут. Словник синонімів української мови
- Кузька — Ку́зька, -зьки, -зьці (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- кузька — Кузька, -ки ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у. Словник української мови Грінченка