1. Словник синонімів української мови

кузька

ВО́ША (комаха — зовнішній паразит людини й тварини), ВОШВА́ збірн. розм., НУ́ЖА збірн. розм., КУ́ЗЬКА збірн. розм. Дядько почав просити в Мар'яни зілля від вошей, що напали на овець (М. Стельмах); Жінка підвела дівчинку до припічка. — Сідай отут. Бо тебе, мабуть, так вошва й обліпила. Не оберемося тоді (А. Головко); (Хома:) Нужа зовсім заїла, тіло свербить, аж горить! (М. Кропивницький); — Дуже ти розумним став! — злостиво і чітко відрубав голова. — Гляди, щоб на твоєму тілі не викохувалась тюремна кузька! (М. Стельмах).

КОМА́ХА (безхребетна членистонога тварина), КОМАШИ́НА, КУ́ЗЬКА (КУ́ЗКА) розм.; КОМА́ШКА, КОМАШИ́НКА (перев. дуже мала). Орися ловила комах і напихала пташенятам в ненажерливі пельки (Григорій Тютюнник); Тиша над полем, а прислухайся — і почуєш, як життя навколо кипить: маленькі комашини в траві повзають, стрибають коники-швидкокрильці (А. Хижняк); Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); (Кирило:) Як хоче Господь покарати, то відкіля те й лихо вирине: і ховрах, і кузка, і гемонська муха, і всяка нечисть!.. (М. Кропивницький); Де багато пташок, там нема комашок (приказка); Упав на стовбур білий відблиск сонця, і комашинка лізе по йому (М. Рильський).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кузька — ку́зька іменник жіночого роду, істота комаха * Але: дві, три, чотири ку́зьки Орфографічний словник української мови
  2. кузька — -и, ж. 1》 розм. Те саме, що комашка. 2》 ент. Небезпечний шкідник зернових культур; хлібний жук. 3》 перев. збірн., розм., рідко. Те саме, що вошва. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кузька — КУ́ЗЬКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що кома́шка. Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Панас Мирний); Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам .. Словник української мови у 20 томах
  4. Кузька — Ку́зька, -зьки, -зьці (прізв.) Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. кузька — КУ́ЗЬКА, и, ж. 1. розм. Те саме, що кома́шка. Тихо, не сюрчать коники, не деренчать усякі кузьки (Мирний, IV, 1955, 83); Тільки покінчили з ховрахом, а тут уже треба йти в наступ на довгоносика, що страшенно шкодить цукровим бурякам.. Словник української мови в 11 томах
  6. кузька — Кузька, -ки ж. 1) Насѣкомое вообще. 2) Хлѣбный жукъ, Anisoplia austriaca. Мале, та й те укмітило, що у просі кузька є. Звенигор. у. Словник української мови Грінченка